Отримання виннокислою винищити з коньячної барди

Отримання виннокислою винищити з коньячної барди

Після відгону алкоголю з вина вміст куба спускають у відстійний басейн. Таких басейнів треба мати два (мал. 200). Ємкість кожного з них розрахована так, щоб в них можна було вміщати всю кількість барди, що виходить за добу з вінзавода. Після закінчення 4-6 годин, коли що не встигла ще охолодитися нижче 55-65° рідина у відстійному басейні відстоїть, її спускають в реактивний чан, де облягають виннокисле вапно вапняним молоком. Операцію осадження ведуть, керуючись зміною кольору розчину конго-рот.

бассейни для переробки коньячної барди

Після того, як реакція доведена до кінця, рідину ретельно перемішують, а після закінчення півгодини повторно визначають реакцію. Коли при вторинному випробуванні встановлений кінець реакції, збільшення вапняного молока припиняють.
Оскільки виннокислі з’єднання в барде складаються з бітартрата, а вапняне молоко його повністю не облягає, необхідно додавати хлористий кальцій. При дистиляції вина (із змістом близько 0,25% винної кислоти) на 100 дкл барди додають близько 400 грама хлористого кальцію. Хлористий кальцій може бути замінений соляною кислотою, яку додають перед осадженням вапняним молоком в кількості 800 грама на 100 дкл барди.
Оскільки виннокисле вапно осідає досить швидко, то немає потреби чекати повного осадження, при якому окрім винищити, осідає значна кількість взмученной грязі. Якщо барда піддавалася попередньому відстоюванню у відстійних чанах і в реактивний чан спускалася прозора рідина, то відстоювання можна вести триваліший час (6-8 годин і навіть 12 годин); якщо ж барда поступила в реактивний басейн без відстоювання, то після реакції рідини дають відстоюватися не більше 3-4 годин.
Не можна залишати виннокисле вапно на тривалий час в реактивному басейні, оскільки може початися бактерійне бродіння, в результаті якого вона руйнуватиметься.
Після осадження виннокисле вапно збирають в мішечки, пресують і сушать. З приведеного опису процесу отримання виннокислою винищити з барди можна розрахувати число і об’єм резервуарів.
Вся установка повинна будуватися так, щоб відстійні чани були розташовані нижче за завод, а реактивні — нижче відстійних. Таке розташування чанів дає можливість рідини пересуватися самоплив із заводу у відстійні чани, з них — в реактивних, а з останніх — в стічні канави. У разі неможливості по рельєфу місцевості створити самоплив удаються до перекачування насосом. Тоді при заводі влаштовують невеликий приймальний цементний резервуар, з якого барду перекачують насосом у вищестоящі відстійні дерев’яні чани, а з них рідина, що вже відстоялася, самоплив поступає в реактивний басейн (мал. 201).

деревянниє чани для переробки коньячної барди

«Технологія вина» Українська мова

social position