УКРАЇНСЬКА РСР

Найбільше поширення в Українській РСР виноградарство і виноробство отримали в Одеській. Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Кримській, Вінницькій і Закарпатській областях.
Кліматичні і грунтові умови тут сприятливі для розвитку виноградарства. У основних районах поширення винограду клімат посушливий (опадів 350 мм). Літо печеня, зими досить суворі, з пониженням температури до мінус 32° і частою відлигою. Сума температур у вегетаційний період складає 3300° (у північних районах 2400-2600″).
Значну відмінність мають кліматичні умови Південного берега Криму. Гори захищають його від північних вітрів, а близькість моря сильно пом’якшує літню жару і зимові холоди. Свої особливості має також клімат Закарпатської області. Тут м’яка коротка зима, літо помірне печеня.
У південних районах виноград обробляється на південних чорноземах, червоно-коричневих грунтах, а також на долинних супіщаних і піщаних грунтах. Південні чорноземи суглинного і легко-суглинного механічного складу використовуються в основному в районі Одеси і Миколаєва, темно-каштановые-близ Херсона і в північному Криму. Особливе місце займають шиферні грунти Південного берега Криму, сформовані на продуктах руйнування глинистих сланців і вапняків, а також бурі гірничо-лісові грунти Закарпатської області, па, що утворилися, гранітах, вапняках і породах вулканічного походження.
Основний напрям виноробства, відповідний природним умовам більшості виноградних районів УРСР – производство столових вин, а в деяких районах, де є відповідний асортимент виноградних лоз- шампанських виноматериалов. Виноградне сусло з невисокою цукристістю і свіжою кислотністю дозволяє виготовляти коньячні виноматериалы хорошої якості і виноградні соки.
Українська РСР виробляє також велику кількість міцних і десертних вин типа мадери, портвейну, Кагору в ін. Разом з високоякісними міцними і десертними винами Криму отримувані у ряді районів України вина, як чужі природним умовам, є вельми посередньою продукцією.
Велику частину виноградних насаджень УРСР складають гібриди – прямі виробники. Крім того, у ряді районів є місцеві сорти Серексия (Рара нягра), що відвіку збереглися, Кабассия, Кабасма та інші, а також завезені пізнє Аліготе, Рислінг, Семільон, Каберне, Сапераві та інші.
На території Української РСР можна виділити наступні зони: придністровську, південно-західну (степову), приодесскую, Нижне-днепровскую (піщану), приазовську, Ізмаїл, а також Закарпатську і Кримську області.
Придністровська зона. У північній частині придністровської зони (Вінницька і частина Хмельницької області) з європейських сортів винограду можна отримувати високоякісні столові вина (наприклад, провина з Рислінгу, Семільона, Аліготе і Каберне радгоспу імені КИМ, розташованого на південь від Подільського для Могильова). Південна частина цієї зони із заливними виноградниками, безпосередньо прилегла до Дністра, дає столові вина невисокої якості. Переважаючими сортами придністровської зони є гібриди – прямі виробники. З місцевих сортів винограду, складових вельми невеликий відсоток, є насадження сортів Кабасма, Галбіна, Белардже, Плавай, Кабассия і Серексия. Вина, що отримуються з цих сортів, сповна задовільної якості.
Пріодесськая зона (Одеський і Овідіопольський район Одеської області). Тут, як і в інших районах України, переважають гібриди – прямі виробники, але є і значні масиви насаджень європейських сортів: Рислінгу, Аліготе, Піно сірого, Піно білого, Каберне; з місцевих сортов-Кабасма, Кабасснія, Серексия. Характерною особливістю вин цієї зони є знижена кислотність і вища, ніж в інших районах, экстрактивность, цукристість, а отже, і спиртуозность.
Тут можуть бути отримані дуже хороші вина з Каберне, Сапераві. Білі вина з Рислінгу, Аліготе і інших сортів значно поступаються їм за якістю.
Південно-західна (степова) зона. Сюди входять Одеська (без Одеського і Овідіопольського районів), Миколаївська і Дніпропетровська, а також Кіровоградська області (з вельми незначною кількістю виноградних насаджень).
Основну масу (90%) насаджень, що існують тут, складають гібриди. У незначній кількості є насадження європейських сортів: Аліготе, Гаморі чорний, Португизер, Піно шардоне, Кабасма, Каберне, а також Рислінг, Серексия, Белардже.
У цій зоні можна отримувати високоякісні столові вина, про що свідчать вина з Рислінгу, що отримуються в радгоспі імені Леніна Беріславського району.
Нижне-днепровская (піщана) зона, що полягає нэ Голопрістанського, Цюрупінського і Каховського районів Херсонської області, має асортимент ліз майже виключно європейський. Найбільш поширені сорти: Кабассня. Алімшак, Серексия. Є в невеликій кількості також Рислінг. Аліготе, Семільон і Тільті курук. Характерна особливість вин зони – низька кислотність.
Столові вина, що отримуються тут, наприклад в радгоспі «Перемога наймытив» при низькій кислотності дають підвищені спиртуозность (до 14% про.); червоні вина мають недостатнє забарвлення. Деякі з господарств в зоні, наприклад радгосп «Козачі лагери», відвіку славляться столовими винами високої якості, особливо червоними винами з сорту Каберне.
Приазовська зона є територією, що тягнеться по північному побережжю Азовського моря від Кримської до Ростовської області. Тут переважають насадження сортів: Плавай (Мельвейс) і Кабассия (Знаменський чорний). Вино, що отримується з цих сортів, невисокої якості. З європейських якісних сортів тут зустрічаються в невеликій кількості Мюськадель (Педро кримський), Семільон, Рислінг, Аліготе, Каберне, а також Сапераві і Сильванер. Популярністю користується тут також столове внно, що готується з сорту Шасла мускатна (місцева назва Берізка). Вина з цих сортів виходять задовільної якості. У цій зоні, з жарким посушливим літом, приготування свіжих столових вин утруднене, оскільки столові вина виходять тут з підвищеною спиртуозностью і зниженою кислотністю.
Зона Ізмаїла займає в Українській РСР перше місце за площею виноградників і характеризується великою різноманітністю грунтового покриву. За своїми природно-історичними умовами і напрямом виноробства вона може бути розділена на наступні чотири райони.
Юго – західний (придунайський) район з найбільшою кількістю тепла і тривалим вегетаційним періодом. У районі зосереджені виноградні насадження європейських сортів: Аліготе, Рислінгу, Рислінгу італійського, Семільона, Каберне, Трамінера і Муськатов. Тут виходять хороші десертні вина з Муськатов і інших сортів винограду, а також високоякісні столові вина. З південно-західного району можна виділити Ренійський район Одеської області, де основним напрямом виробництва є приготування столових вин.
Північний (холмистный) район також має в насадженнях європейські сорти: Аліготе, Рислінг, Каберне, Шенен, з яких готують якісні столові вина і шампанські виноматериалы.
Центральний (рівнинний) район. Тут в основному зосереджені насадження гібридів. З європейських сортів тут можна отримувати десертні вина.
Південно-східний (приморський) район, найпосушливіший в зоні, має всілякий грунтовий покрив. Тут зустрічаються каштанові грунти, солончаки, піски і болотно-лугові грунти. Унаслідок засоленности район мало придатний для культури винограду. Є виноградники, розташовані на пісках. Тут можна отримувати столові вина і коньячні виноматериалы. Шабський піщаний підрайон дає якісні столові вина.
Закарпатська область. Виноградники Закарпатської області розташовані на південних схилах предгірної частини Карпат і лише незначна їх частина (південно-західна) знаходиться на Закарпатській низовині. Виноградарство і виноробство тут зосереджені в Береговськом, Мукачівському і Ужгородському районах. Кліматичні умови Закарпатської області дуже сприятливі для культури винограду: літо тут тривале і тепле, зима коротка і не холодна. Основні площі виноградників розташовані в найтеплішій частині області. Грунти Закарпатської області мають майже скрізь змішаний бурозем підзолистий характер і змінюються залежно від рельєфу і геологічного складання. Закарпаття має в своєму розпорядженні досить всілякий асортимент виноградних ліз, в якому переважають європейські сорти, прищеплені на тих, що філоксеростійких підвіяли. Значне поширення мають американські столові сорти.
Найбільш перспективні з наявних в облаести сортів: Фурмінт, Гарс Льовелю, Трамінер, Мускат білий – для десертних вин; Фетяська біла (Ліанка), Рислінг, Семнльон – для столових вин і Фетяська біла (Ліанка). Серемськнй зелений, Рислінг італійський і Бакатор – для шампанських виноматериалов.
Окрім сортів винограду, використовуваних для виноробства, в області мають значне поширення столові сорти: Перли Саба, Королева виноградників, Шасла біла, рожева і мускатна, Мускат гамбургський і ін.
По напряму виноградарства Закарпатську область можна розділити таким чином:
1) Середнянський і Мушиевськнй виноградні райони – виробництво десертних (зокрема токаї) вин з сортів Фурмінт, Гарс Льовелю, Трамінер. Муськати;
2) Береговський і Мукачівський райони – в основному виробництво високоякісних столових вин і шампанських виноматериалов з сортів Фетяська біла (Ліанка), Рислінг італійський. Серемський зелений, Бакатор;
3) Севлюшський виноградний район і передмістя Ужгороду, Берегова і Мукачева – столовий виноград для місцевого вжитку: сорти Перлів Саба, Шасла біла, рожева, мускатна і Мускат гамбургський;
4) всі останні виноградні райони – виробництво столових вин.
У Закарпатської області майже немає червоних сортів винограду, хоча природні умови для них надзвичайно сприятливі. Закарпатська область – один з кращих виноробницьких районів Радянського Союзу. На особливу увагу заслуговують тут білі столові вина з сортів: Фетяська біла (Ліанка), Серемський зелений, Рислінг італійський. Віна ці у молодому віці володіють дуже приємним ароматом сорту і свіжим смаком. При витримці в них розвивається тонкий букет, вони набувають м’якості і гармонійності. Десертні вина з сортів Гарс Льовелю і Фурмінт при витримці набувають характеру тонких лікерних вин. Марочне вино «Берегивське» з сорту Рислінг італійський володіє високими якостями білого столового вина; на дегустаціях це вино завжди отримувало високу опеньку дослідних фахівців.
Кримська область ділиться на декілька виноробницьких районів, що відрізняються один від одного за кліматичними і грунтовими умовами, а тому по типах і якості вина.
Найкращі райони культури винограду: Південний берег Криму (район м. Ялти і західна частина Алуштінського району), де на буроземах, сформованих на продуктах руйнування вапняків, так званих шиферних грунтах, виходять десертні вина високої якості з Мускату білого, рожевого і чорного, з сортів токаю – Фурмінта і Гарс Льовелю. Разом з ними на Південному березі виробляють високої якості міцні вина типа портвейну з сортів Каберне, Мюськадель (Педро кримський), Аліготе, Клерет, Мурведр, Морастель, типа мадери з сортів Серсиаль, Вердельо, а також провина типа Кагору з сортів Сапераві і Каберне.
Сума активних температур на Південному березі 3900°.
Судакський район і східна частина Алуштінського району дають якісні міцні вина типа портвейну з сортів Кокур і Аліготе, а також з місцевих сортів Шабаш, Зерва і ін.
Балаклаво – Севастопольський виноградний район дає столові вина високої якості з сортів Рислінг, Аліготе, Шардоне і хороші виноматериалы для шампанських вин, для виробництва яких в основному район і виділений.
Окрім столових вин і шампанських виноматериалов Балаклаво-севастопольский район відомий хорошими виноматериалами з Мускату і сортів (Фурмінт і Гарс Льовелю) токаю, сповна придатних для вироблення десертних вин.
Керченська Феодосія і прилеглі до нього виноградарські райони дають якісні столові вина з сортів Аліготе, Рислінг і Сильванер.
Степові і предгірні райони Криму на південних чорноземах і червоно-коричневих грунтах дають в основному столові вина. Деякі із степових районів дають шампанські виноматериалы.
Як ми бачили, різні райони Криму дають різні по характеру вина, причому вельми цікаве те, що в тому або іншому районі кожен з типів вин виходить високої якості. У степовому, предгірному н районі Керченської Феодосії готують столові вина і шампанські виноматериалы сповна задовільної якості. Ці ж вина в Балаклаво-севастопольском районі відомі своїми високими якостями. Судакськнй і східна частина Алуштінського району дають міцні вина хорошої якості, а мадери і портвейни Південного берега Криму по справедливості вважаються кращими винами цього типа в СРСР.
Крим виробляє цілу серію марочних вин прекрасної якості, що користуються широкою популярністю серед радянських, а також і зарубіжних споживачів, які мали можливість за останні роки познайомитися з ними на міжнародних виставках. Хоча головну увагу в Криму звертають на себе десертні і міцні вина, все ж не можна не відзначити якісних білих столових вин, що отримуються в районі м. Севастополя з сортів Аліготе і Рислінг.
Що стосується кримських десертних вин – мускатов білого, рожевого і чорного, токаю, Пнно-грн, то вони є кращими винами цього типа в СРСР і не поступаються за якістю прославленим французьким мускатам і угорським токаям.
Прекрасні вина Криму, а також його роль у вітчизняному виноробстві, як розсадника культури винограду, створили йому заслужену славу перлини радянського виноробства.

«Технологія вина» Українська мова

social position