Техніка проведення обклеювання

Техніка проведення обклеювання

Для того, щоб обклеювання дало хороше освітлення вина, необхідно його заздалегідь підготувати. Якщо вино має осад, його слід видалити переливкою в чисті обкурені ємності. Вино, що каламутніє від зіткнення з повітрям, треба перелити з середньою закуркой і потім вже приступити до обклеювання.
Молоді вина з великим змістом слизистих речовин необхідно переливати з сильним провітрюванням або краще видалити ці речовини шляхом фільтрації.
Оскільки після цих операцій молоді вина в більшості випадків каламутніють, необхідно провести їх обклеювання не раніше ніж через 2-3 тижні, тобто після утворення муті. Інакше обклеювання не вдасться, оскільки що поволі утворюється після окислення повітрям муть може з’явитися знову. Окрім вказаних заходів успіх обклеювання залежить також від дотримання наступних умов.
Вино не повинне бродити. Виділення бульбашок вуглекислого газу перешкоджає випаданню опадів і робить обклеювання неможливої. Тому необхідно дочекатися закінчення бродіння. У тих випадках, коли в провині є залишки цукру і існує побоювання, що під час обклеювання може розвинутися бродіння, необхідно звести в нього відповідну дозу сірчистої кислоти.
Вуглекислота може виділятися також в результаті розвитку в провині бактерійних процесів, наприклад при молочнокислому бродінні; в цьому випадку вино не можна піддавати обклеюванню без попередньої обробки сірчистою кислотою, яка припиняє діяльність бактерій.
Вина, хворі ожирінням і що побуріли, мають бути вилікувані і лише після цього обклеєні.
При обклеюванні більшої частини білих вин необхідно заздалегідь додавати танін. Практично встановлено, що при обклеюванні нормальних білих вин желатином необхідно спочатку ввести у вино танін в кількості, рівній 2/з ваги обклеюючої речовини, узятої за розрахунком. При обклеюванні вин порочних або схильних до захворювання, коли вводять велику кількість желатину, танін додають в такій же пропорції.
При освітленні вин риб’ячим клеєм танін додають лише під час повторних обклеювань і в кількості, що не перевищує половини ваги риб’ячого клею. Зовсім не слід вводити танін при обклеюванні червоних і грубих білих вин, а також при обклеюванні молоком.
Танін додають у вино у вигляді спиртного, винного або водного розчину. Для зручності розрахунків при дозуваннях зазвичай готують розчин 20 грама сухого таніну в 100 л води, вина або спирту. Кожні 5 мл такого розчину містять 1 грама сухого таніну. Більш концентровані розчини незручні в роботі. Танін вводять завчасно, не менше ніж за добу до обклеювання, щоб він міг добре з’єднатися з вином.
Якість обклеювання залежить від точної кількості обклеюючої речовини, від ретельності і рівномірності його розподілі в осветляємом провині.
При обклеюванні в бочках відміряють певну кількість розчину клеївши, розрахованого на одну бочку, і енергійно розмішують його в кановке або підставі. Розмішування, вірніше збивання, проводять в невеликій кількості вина мітелкою з лозин або лудженого дроту, після чого збиту до стану піни суміш переливають в іншу кановку, прагнучи лити тонким струменем з можливо більшої висоти.
Переливання (перетяжку) продовжують протягом 5-10 хвилин до тих пір, поки суміш не перетвориться на піну.
Збитий клей вливають в бочку з вином, призначеним для обклеювання; з бочки заздалегідь роблять відбирання 2-3 дкл вина, щоб дати місце розчину клеївши. Вливши клей, ретельно перемішують його з вином за допомогою мішалок.
На розмішування клею треба звернути особливу увагу. Від ретельності проведення цієї операції залежить успіх очищення вина.
Коли розмішування закінчене, вино залишають в бочці в покійному стані до тих пір, поки не осяде піна, що утворилася при розмішуванні. Для прискорення осідання піни рекомендується обстукувати бочку дерев’яним калаталом. Після того, як піна осяде, бочку доливають ущерть і забивають наглухо дерев’яним поперечним шпунтом.
Процес осідання зважених частинок і освітлення вина продовжується зазвичай 2-3 тижні, а іноді і довше, залежно від характеру муті, якості клеївши, властивостей вина і температури. У крупних виноробницьких господарствах для купажа і обклеювання є спеціальні резервуари: бути або залізобетонні цистерни, усередині яких встановлені спеціальні мішалки (частіше за пропелерний тип), що приводяться в рух.
Вельми ефективним є наступний спосіб перемішування клеївши. У велику підставу спускають з буту або цистерни залежно від їх ємкості одну-две бочки вина (50, 100 дкл), підмета обклеюванню. У підставу вливають відміряну кількість клеївши, який ретельно змішують з вином, і перекачують суміш насосом назад в бут. Після цього всмоктуючий шланг насоса сполучають з краном буту і закрите перекачування продовжують 20-30 хвилин до повного перемішування вина.
Дозування клеївши і перемішування вина при обклеюванні в резервуарах великої ємкості проводиться за допомогою апарату Шлейгера. Апарат (мал. 110) виготовляється Сімферопольським ремонтно-механічним заводом і з успіхом застосовується у виробництві.

аппарат Шлейгера

На візку 1 змонтовані відцентровий насос 2, електромотор 3 і дозуючий бачок з водомірним склом. Вино всмоктується відцентровим насосом 2, електромотором, що приводиться в рух, 3. Перш ніж потрапити у відцентровий насос, вино проходить через камеру змішувача 7, змішується тут з клеєм, що подається з бачка 6 через дозуючий клапан 5. Потрапляючи у відцентровий насос, унаслідок великого числа оборотів (2300 об/мін.) крильчатки насоса вино піддається сильному перемішуванню. Якщо закрити кран 8, що подає клей з дозатора в камеру змішувача, можна користуватися апаратом Шлейгера для перемішування вина як звичайним насосом. Продуктивність апарату 600-800 дкл/час.
Випадання опадів при обклеюванні в бутах і цистернах значно повільніше, ніж в бочках, оскільки шлях, прохідний падаючими пластівцями в крупних резервуарах, значно більше.
Та зате обклеювання в резервуарах великої ємкості дає менше виробничих втрат і менш трудомістка, чим обклеювання в бочках. Крім того, обклеювання в крупних резервуарах більшою мірою гарантує однорідність отриманого після обклеювання вина.
Зняття вина з клею. Коли обклеєне вино освітлиться і обклеюючі речовини осядуть, проводять зняття вина з клею. Освітлене вино перекачують в чисті обкурені ємності, які закривають шпунтамі. Вплив зовнішніх умов на обклеювання. Успіх обклеювання в значній мірі залежить від зовнішніх умов, в яких відбувається обклеювання.
Практикою встановлено, що якнайкращі умови для обклеювання створюються при високому атмосферному тиску, тихій безвітряній і ясній погоді і температурі не нижче 8° і не вище 20е. Такі умови зазвичай спостерігаються восени або зимою, коли на тривалі періоди встановлюються високий атмосферний тиск і постійна температура. Дуже низька температура, підвищуючи щільність вина, утрудняє осадження пластівців, що утворюються в нім. Так, під час обклеювання риб’ячим клеєм при 6° хоча і утворюються об’ємисті пластівці, але вони майже не осідають, розподіляючись рівномірно по всій масі рідини.
Висока температура знижує властивості склеювальних речовин, що коагулюють, унаслідок чого вони можуть після обклеювання залишитися в провині в розчиненому стані і служити причиною помутніння при зміні температури. Різкі коливання температури і падіння атмосферного тиску викликають переміщення шарів рідини і виділення бульбашок газу, що може взмутіть клейовий осад.
Виправлення переоклєєних вин. Переоклєєнниє вина при щонайменшому зіткненні з повітрям, зміні температури, розліве в пляшки каламутніють і дають осідання. На смак ці вина не мають свіжості, мляві, а у разі сильного переобклеювання мають неприємний клейовий присмак.
Щоб виправити переоклєєнниє вина, до них необхідно додати танін в кількості, потрібній для осадження надлишку клеївши. Дозу таніну визначають пробним обклеюванням.

«Технологія вина» Українська мова

social position