вина Токаю

вина Токаю

вина Токаю СРСР. Для вироблення десертних вин токаю кращими сортами винограду вважаються Фурмінт і Гарс-льовелю.
У Радянському Союзі сорту Фурмінт і Гарс-льовелю культивуються в змішаній посадці в багатьох районах. Прекрасні вина типу токаю виходять з цих сортів на Південному березі Криму. Вина типу токаю, що готуються з сортів Фурмінт і Гарс-льовелю в «Ай-даніле» і «Магараче», треба віднести разом з Муськатамі безумовно до кращих десертних вин, що виготовляються в нашій країні. Неодноразово при порівнянні кращих зразків цих вин з угорськими винами токаю на закритих дегустаціях фахівці оцінювали їх нарівні або навіть вище за прототипи. Техніка приготування вин типу токаю в «Ай-даніле» і «Магараче» значно простіша, ніж в Угорщині.
Збір сортів токаю в Криму проводиться зазвичай в кінці жовтня. Винограду дають увяліться і в хороші роки частково заїзюміться. Але не щороку метеорологічні умови сприяють хорошому визріванню сортів токаю і їх нормальному увяліваїію. У хороші роки з винограду, нормально увяленного і частково заїзюм- ленного, вдається отримати сусло із змістом цукру 30% і вище.
Зібраний виноград роздавлюють і відокремлюють від гребенів на терках. Іноді після терки його пропускають через дробарку для кращого розчавлювання. Мезгу наполягають в чанах протягом доби. За добу її 3-4 рази перемішують і потім пресують. Пресування проводять 4-5 разів, до тих пір, поки вичавка не стане сухою.
Сусло переводять в бочки і дають йому заграти. З початком бродіння починають спиртування, яке ведуть швидко, щоб залишити в провині можливий більше цукру.
На першому році роблять три-чотири переливки, на другому році – дві переливки. Витримується вино, на відміну від того, як це робиться в Угорщині, лише в повних бочках. У пляшки вино розливають через 4-5 років.
Хорошої якості вина типу токаю за кримською технологією з різних сортів винограду готують і в інших рай онах СРСР: у Узбецькій, Туркменській, Азербайджанській, Вірменській РСР. Великі можливості отримання вин токаю з сортів Гарс-льовелю і Фурмінт є в Закарпатській області України, в районах, що граничать з Угорською Народною Республікою.
Прекрасні десертні вика типу токаю в різних районах СРСР дає грузинський сорт Ркацителі. Вина Кара-чанах і Миль, що готуються з нього, в Азербайджані, Ширін в узбекистані, Ширіні в Таджикистані, Цілинне в Казахстані і Гратієшти в Молдавії є десертними винами високої якості. Віна з Ркацителі Азербайджану і Казахстану на виставці в Любляне (Югославія) в 1957 р. отримали золоті медалі.
Вина токаю Угорщини. Існує декілька типів угорських вин токаю. Якщо виноград збирають зараз же після досягнення зрілості або злегка увялівают, то отримують сухі або напівсолодкі і досить міцні (13-17% про.) вина, відомі під назвою натуральних (самородних) вин. Кращі ж солодкі десертні вина, що носять назву Ассу, готують із зав’яленого і заїзюмленного винограду, зібраного в жовтні-листопаді. У деякі роки за сприятливих метеорологічних умов на винограді добре розвивається ботрітіс цинереа. Прийоми приготування угорських вин із зав’яленого винограду дуже складні.
Зібраний виноград висипають на сортувальні столи і ретельно відокремлюють родзинки від решти винограду. Виноград, що залишився після такого відбору, висипають в мішки з рідкісної тканини, які поміщають в невеликі кадовби з просвердленим в дні отвором, і тиснуть. Коли сусло перестає стікати через отвір в дні кадовба, вміст з мішків переносять в прес і віджимають. Отримане таким чином сусло має невисоку цукристість.
Відібрані родзинки поміщають в інший кадівб і розминають до отримання густої тістоподібної маси, яку змішують з раніше отриманим суслом. Співвідношення, в якому проводять змішення, залежить від ступеня солодкості сусла, яку бажають отримати. Якість і солодкість вина визначають числом кадовбів (по-угорськи «пут»; вага одного пута 15 кг) заїзюмівшегося винограду, що йдуть на певну кількість вина. Для менш солодких вин береться один пут тістоподібних родзинок на бочонок (136 л) сусла. Суміш залишають наполягати 24-36 годин. Протягом цього часу масу перемішують 3-4 рази і потім пресують.
Сусло зливають в невеликі бочки і поміщають в холодні підвали. Високоцукристе сусло при низькій температурі бродить дуже поволі. Першу переливку роблять в січні, другу – в березні, третю – в листопаді. На другому році проводять тільки дві переливки. Фільтрування і обклеювання майже не практикуються. Іноді перед бродінням проводиться спиртування.
Угорські вина витримуються в холодних підвалах, доливка їх не практикується.
В результаті цього виходить сильне окислення, яким і пояснюється специфічний (хлібний) смак, характерний для угорських вин. Вичавку, що виходить після пресування родзинок, що наполягли на суслі, заливають звичайним вином і після наполягання пресують. Так отримують вина з невеликою солодкістю і дуже приємним смаком, відомі під назвою Фордіташ.
Угорські вина готують також і з чистих родзинок, без додавання сусла. Віна ці, звані есенцією токаю, є густими, цукристими, дуже ароматну рідину. Унаслідок великої цукристості сусла родзинок, з якого їх готують, провина ці майже не бродять, а есенції навіть після тривалої витримки нагадує більше сусло, чим вино.
Всі залишки, які виходять в процесі виготовлення десертних вин токаю, заливають ординарним сухим вином токаю. Після декількох годинників наполягання вино переливають в бочки. Отримані таким чином вина з невеликою солодкістю, звані Масляч, дуже схожі на Фордіташ. Десертні вина токаю Ассу в більшості випадків містять від 5 до 12% цукру, 14% про. спирту, кислотність 7,5 грама/л, що титрує. Есенція має 20-35% цукру і від 5 до 7% про. спирту.
Як видно з сказаного, десертні вина токаю готуються без додавання спирту, для чого потрібний високоцукристий виноград.
Кращі десертні вина токаю виходять в роки з метеорологічними умовами, сприятливими для розвитку ботрітіс цинереа.

«Технологія вина» Українська мова

social position